Допитливість: два способи прагнути знань і що вимірює наш тест на допитливість

Ти відкриваєш сторінку, щоб перевірити один факт, а за сорок хвилин уже читаєш про історію морського контейнера. Хтось інший перевіряє той самий факт і закриває сторінку, але потім цілі вихідні сидить над однією шаховою задачею, яка ніяк не відпускає. Допитливі обоє, тільки по-різному.

Наша шкала допитливості вимірює ці два способи прагнути знань. Вона має 10 тверджень, по пʼять для кожного виду, які оцінюються за пʼятибальною шкалою від «зовсім не погоджуюся» до «цілком погоджуюся».

Два види допитливості

Британсько-канадський психолог Деніел Берлайн (Daniel Berlyne) почав писати про допитливість у 1950-х роках, а в книжці 1960 року Conflict, Arousal and Curiosity описав два види дослідницької поведінки. Широка допитливість (diversive curiosity) означає тягу до всього нового й різноманітного, часто щоб утекти від нудьги. Глибинна допитливість (specific curiosity) означає прагнення заповнити одну конкретну прогалину: зʼясувати, як працює саме ця річ або чому саме ця відповідь правильна.

Наші твердження повторюють цей поділ. Серед тверджень про широку допитливість є «Мені стає нудно, коли немає нічого нового, що можна відкрити чи вивчити.» і «Мені подобається говорити з людьми, чиї погляди дуже відрізняються від моїх.» Серед тверджень про глибинну допитливість є «Коли щось мене цікавить, я можу годинами заглиблюватися в цю тему.» і «Коли я натрапляю на загадку чи суперечність, у мене виникає нестримна потреба знайти пояснення.»

У 2003 році Джордан Літман (Jordan Litman) і Чарлз Спілбергер (Charles Spielberger) опублікували шкалу допитливості, побудовану на тих самих двох видах. Наші десять тверджень не взято ні з неї, ні з будь-якої іншої опублікованої шкали. Ми написали їх самі на основі розрізнення Берлайна, тож це інструмент для саморефлексії, а не валідований опитувальник.

Прогалина, через яку хочеться знати

У 1994 році Джордж Левенстайн (George Loewenstein) запропонував те, що назвав теорією інформаційної прогалини. Допитливість, за його словами, виникає, коли ти помічаєш прогалину між тим, що знаєш, і тим, що хочеш знати. Це трохи неприємно, і саме ця неприємність змушує шукати відповідь. Якщо ти нічого не знаєш про тему, то й прогалини помітити не можна, тож для старту допитливості потрібні якісь знання.

Тому добрий учитель часто починає із загадки, а остання репліка серії телесеріалу лишає питання без відповіді. Тому ж глибинна допитливість зазвичай зростає разом зі знаннями. Одне з наших тверджень про глибинну допитливість питає саме про це: чи хочеться тобі дізнатися більше, коли ти вже багато знаєш про тему.

Допитливість і памʼять

Допитливість також змінює те, що ти запамʼятовуєш. У 2014 році Маттіас Грубер (Matthias Gruber), Бернард Гельман (Bernard Gelman) і Чаран Ранганат (Charan Ranganath) ставили людям питання з вікторин, а потім змушували недовго чекати на відповідь. Люди краще запамʼятовували відповіді, коли питання цікавило їх сильніше. Вони також краще запамʼятовували сторонні обличчя, які їм показували під час очікування, ніби стан допитливості готував мозок зберігати все, що надійде далі.

На практиці це означає, що поставити питання перед читанням корисніше, ніж одразу читати. Перш ніж відкрити розділ чи статтю, запиши одну річ, яку хочеш із них дізнатися.

Як читати свої бали

Дивися на дві частини окремо. Високий бал широкої допитливості за нижчого бала глибинної часто супроводжується широкими знаннями, багатьма розпочатими проєктами й меншою кількістю завершених. Високий бал глибинної допитливості за нижчого бала широкої часто означає глибину в кількох сферах і менший інтерес до тем поза ними. Жоден із цих варіантів не кращий. Вони пасують до різних видів роботи.

Усі десять тверджень сформульовано в напрямку допитливості, і жодне не оцінюється у зворотному порядку. Якщо тобі загалом властиво погоджуватися з твердженнями, твої бали можуть вийти вищими, ніж підказали б твої щоденні звички.

Якщо твоя допитливість тяжіє до нових вражень і ризику, цей бік розглядає тест на пошук відчуттів. Для ширшої риси, до якої належить допитливість, спробуй тест на відкритість до досвіду.