Готовність до віддаленої роботи: що вирішує, чи підходить тобі робота з дому

У 2010 році китайська туристична компанія Ctrip провела експеримент із працівниками колл-центру, які зголосилися працювати з дому. Половина з них, обрана за датою народження, девʼять місяців працювала вдома, а решта залишилася в офісі. Ніколас Блум (Nicholas Bloom) і колеги, які опублікували результати у 2015 році, виявили, що ті, хто працював удома, були приблизно на 13 відсотків продуктивнішими, зокрема тому, що рідше робили перерви й брали лікарняні. Проте коли експеримент завершився і кожен міг обирати, приблизно половина з тих, хто працював удома, повернулася в офіс. Багато хто назвав причиною самотність.

Той самий формат комусь підходив, а когось виснажував. Готовністю до віддаленої роботи ми називаємо звички та умови, які вирішують, до якої групи ти, найімовірніше, потрапиш.

Чотири проблеми, які постійно повертаються

У 2021 році Бінь Ван (Bin Wang), Юкунь Лю (Yukun Liu), Цзін Цянь (Jing Qian) і Шерон Паркер (Sharon Parker) дослідили людей, які почали працювати з дому під час пандемії COVID-19. Вони описали чотири основні труднощі:

• конфлікт роботи й дому, коли побутові справи та сімʼя вриваються в робочий час, а робота перетікає на вечір
• неефективна комунікація, коли губиться інформація, яка раніше передавалася через стіл
• прокрастинація, коли поруч немає нікого, хто помітив би, що завдання так і не розпочато
• самотність через втрату дрібних щоденних контактів в офісі

Люди, які отримували підтримку від колег, повідомляли про менше таких проблем, а самодисципліна впливала на те, наскільки добре вони з ними впоралися.

Про що питає наш тест

Наш тест готовності до віддаленої роботи має 10 тверджень, які ми написали самі на основі цього дослідження, тож це інструмент для саморефлексії, а не валідований опитувальник. Ти оцінюєш кожне твердження за пʼятибальною шкалою від «зовсім не погоджуюся» до «цілком погоджуюся» і отримуєш один загальний бал.

Твердження охоплюють самодисципліну («Я вмію спланувати свій робочий день і дотримуватися плану»), письмову комунікацію, вміння вчасно попросити допомоги, місце для роботи, технології та підтримку звʼязку з колегами. Два твердження оцінюються у зворотному порядку, бо згода з ними знижує твою готовність: «Удома мене постійно щось відриває від роботи: прання, холодильник, диван» і «Без щоденного контакту з людьми в офісі у мене зʼявляється відчуття відірваності, і я втрачаю мотивацію».

Межі як уподобання

У 2000 році Блейк Ешфорт (Blake Ashforth), Глен Крайнер (Glen Kreiner) і Мел Фьюгейт (Mel Fugate) описали, як люди керують межею між роботою і домом. Одні віддають перевагу сегментації: окремі місця, час і навіть одяг для роботи. Інші віддають перевагу інтеграції: їм не заважає відповісти на робоче повідомлення під час вечері чи розвісити прання між зустрічами. Жоден стиль не є хибним. Проблеми починаються, коли твій стиль не відповідає твоїй ситуації, наприклад коли людина, якій потрібне розмежування, працює за кухонним столом у квартирі, яку ділить з іншими.

Тому одне твердження питає, чи можеш ти наприкінці дня закрити ноутбук і більше його не відкривати. Удома ця звичка мусить виконувати роль, яку раніше відігравала дорога на роботу й додому.

Як читати свій бал

Низький бал не означає, що ти не можеш працювати віддалено. Подивися, які твердження його знизили. Більшість із них описують звички чи умови, які можна змінити: сталий час початку й завершення роботи, куточок лише для роботи, коротке письмове підсумкове повідомлення наприкінці кожного дня, регулярний дзвінок із колегою, не повʼязаний із завданнями.

Твердження про відчуття відірваності важче змінити звичками. Якщо воно тобі дуже пасує, гібридний формат із кількома днями в офісі може підійти тобі краще, ніж повністю віддалена робота, і такий вибір цілком розумний.

Якщо межа між роботою і рештою життя вже розмилася, пройди тест на баланс роботи й особистого життя і прочитай, як знайти рівновагу між роботою і життям. Щоб краще планувати самостійну роботу, спробуй тест на управління часом.