Творче мислення: що можуть розповісти цеглина, скріпка і 20 тверджень

Візьми звичайну цеглину і перелічи все, для чого її можна використати. Більшість людей починає зі стіни, потім згадує підпірку для дверей, потім прес-папʼє і сповільнюється після пʼяти-шести ідей. Дехто продовжує: сходинка, зброя, товкачик для спецій, грілка, загорнута в рушник. Такі завдання використовують для вивчення креативності вже понад сімдесят років.

Наша оцінка творчого мислення не просить тебе перелічувати способи використання цеглини. Вона питає, як ти зазвичай думаєш і дієш, коли потрібні ідеї. Ця різниця важлива для того, як читати твій результат.

Дивергентне мислення і як його перевіряють дослідники

У 1950 році психолог Дж. П. Гілфорд (J. P. Guilford) скористався своєю промовою як президент Американської психологічної асоціації, щоб заявити: психологія занедбала креативність. Пізніше він розрізнив конвергентне мислення, яке знаходить одну правильну відповідь, і дивергентне мислення, яке породжує багато можливих відповідей на відкрите питання. Завдання на незвичні способи використання є одним із його способів вимірювати другий вид.

Е. Пол Торранс (E. Paul Torrance) розвинув цю роботу. Його тести творчого мислення, уперше опубліковані в 1966 році, дають людям короткі словесні й малювальні завдання та оцінюють відповіді за швидкістю (скільки ідей), гнучкістю (скільки різних видів ідей), оригінальністю (наскільки рідкісні ідеї) і розробленістю (скільки в них деталей). Це тести на виконання, де хтось підраховує й оцінює реальний результат твоєї роботи.

Про що питає наш тест

Наш тест має 20 тверджень, по пʼять для кожної з чотирьох частин: Відкритість до ідей, Гнучкість мислення, Уява й дослідження і Творчий ризик. Ти оцінюєш кожне твердження за пʼятибальною шкалою від «зовсім не погоджуюся» до «цілком погоджуюся».

Серед прикладів: «Я часто знаходжу нестандартні розвʼязання проблем.» і «Краще ризикнути й зазнати невдачі, ніж ніколи не спробувати.» Чотири твердження оцінюються у зворотному порядку, наприклад «Мені важко змінити думку, коли рішення вже ухвалено.» і «Я переживаю через критику моїх творчих ідей.» Згода з ними знижує твій бал у відповідній частині.

Ми написали ці 20 тверджень самі, надихаючись працями Гілфорда й Торранса. Їхні тести вимірюють те, що ти створюєш, а наш питає, як ти бачиш себе, тож це інструмент для саморефлексії, а не валідований опитувальник.

Ставлення не дорівнює результату

Самозвіт розповідає про твої звички і впевненість, а не про якість твоїх ідей. Деякі люди, які оцінюють себе як дуже креативних, видають на завданні з обмеженим часом звичайні ідеї, а дехто зі скромною самооцінкою видає несподівані.

Проте ставлення має значення. У 1987 році Роберт Маккрей (Robert McCrae) виявив, що люди з високою відкритістю до досвіду, однією з рис Великої пʼятірки, зазвичай краще виконували й завдання на дивергентне мислення. Готовність пробувати дивні ідеї, терпіти невизначеність і шукати далі після першої відповіді робить оригінальний результат імовірнішим, хоч і не гарантує його.

Як читати свої бали

Дивися на чотири частини окремо, бо один загальний бал приховує схему. Високий бал відкритості за низького бала ризику є поширеним поєднанням: ідеї в тебе є, але ти тримаєш їх при собі, часто через те, як можуть відреагувати інші. У такому разі корисний крок буде малим і практичним, наприклад поділитися однією сирою ідеєю на нараді чи з кимось із друзів ще до того, як вона здаватиметься завершеною.

Низький бал гнучкості часто проявляється в тому, що людина тримається першого розвʼязання. Спробуй вправу з цеглиною на реальній проблемі: запиши десять можливих підходів, перш ніж оцінювати будь-який із них. Оцінювання йде після списку, а не під час нього.

Якщо хочеш побачити, яке місце креативність займає у твоїй особистості загалом, спробуй тест на відкритість до досвіду або прочитай про те, як твоє мислення впливає на навчання і зусилля.