Сенс життя: мати його і шукати його означає два різні бали
Опитувальник Майкла Стегера окремо оцінює наявність сенсу і його пошук. Чому ці бали різняться, як їх змінює вік і про що питає наш тест.
Людина, яка каже, що досі шукає, про що її життя, може бути у двох дуже різних місцях. Вона може почуватися загубленою. Або вона вже має чітке відчуття сенсу й далі ставить це питання, бо воно її цікавить. Багато давніших методик давали один загальний бал сенсу і не могли розрізнити цих двох людей.
У 2006 році Майкл Стегер (Michael Steger), Патриція Фрейзер (Patricia Frazier), Шіґехіро Оїші (Shigehiro Oishi) і Метью Калер (Matthew Kaler) опублікували Опитувальник сенсу життя (Meaning in Life Questionnaire, MLQ), який розділяє ці дві речі. Наша версія цього опитувальника ґрунтується на ньому.
Наявність і пошук
Наявність сенсу означає, наскільки ти відчуваєш, що твоє життя вже має сенс і мету. Пошук сенсу означає, наскільки активно ти намагаєшся знайти або поглибити це відчуття. У нашій версії по пʼять тверджень для кожного. До наявності належать «Я розумію сенс свого життя» і «Мені вдалося знайти мету в житті, яка мене задовольняє». До пошуку належать «Я шукаю сенс у своєму житті» і «Я шукаю мету чи місію у своєму житті».
У статті 2006 року ці два бали виявилися значною мірою незалежними. Знаючи, скільки сенсу має людина, мало що можна сказати про те, наскільки активно вона шукає. Звідси чотири комбінації: люди, які мають сенс і не шукають, люди, які мають його й далі шукають, люди, яким його бракує і які напружено шукають, і люди, яким його бракує і які не шукають.
З чим повʼязаний кожен бал
У дослідженнях Стегера наявність сенсу йшла в парі з вищою задоволеністю життям, більшою кількістю позитивних емоцій і меншою депресією. Пошук мав слабші звʼязки з благополуччям, а в кількох вибірках ішов у парі з трохи нижчим благополуччям.
Комбінація важить більше, ніж сам пошук. У 2010 році Нансук Пак (Nansook Park), Міхян Пак (Mihyang Park) і Крістофер Петерсон (Christopher Peterson) виявили, що пошук ішов у парі з вищою задоволеністю життям у людей, які вже мали сильне відчуття сенсу, і з нижчою задоволеністю в людей, які мали його мало. Шукати далі з надійної опори відчувається інакше, ніж шукати через те, що чогось бракує.
Вік змінює баланс
У 2009 році Стегер, Оїші й Тодд Кашдан (Todd Kashdan) порівняли людей від пізнього підліткового віку до старості. Старші вікові групи повідомляли про більшу наявність сенсу й менший пошук. Найбільше шукали молоді дорослі, що пасує до етапу життя, коли робота, стосунки й переконання ще тільки обираються. Високий бал пошуку у двадцять із чимось років трапляється часто і сам по собі мало що каже про те, чи щось не так.
Наша версія і твій результат
Більшість наших десяти тверджень близько відтворюють формулювання Стегера, кілька перефразовано, а одне твердження пошуку наше власне: «Мій пошук сенсу життя приніс мені багато задоволення». Оригінал використовує семибальну шкалу від «абсолютно неправда» до «абсолютно правда» і перемішує два види тверджень. Наша версія використовує семибальну шкалу від «зовсім не погоджуюся» до «цілком погоджуюся» і показує спершу твердження про наявність. Одне твердження наявності, «Моє життя не має чіткої мети», оцінюється у зворотному напрямку. Через ці зміни твої бали показують твій власний патерн, але можуть не збігатися з опублікованими нормами.
Читай два бали як пару. Висока наявність із низьким пошуком зазвичай означає усталене відчуття сенсу. Висока наявність із високим пошуком часто описує допитливу людину, яка постійно уточнює, що для неї важливо. Високий пошук із низькою наявністю є тим патерном, який дослідження найчастіше повʼязують із дистресом. Твій результат не є діагнозом, але якщо цей патерн супроводжують тижні пригніченого настрою, поговори з лікарем чи психологом.
MLQ питає, чи маєш ти сенс і чи шукаєш його. Давніша традиція Віктора Франкла більше питає про цілі та напрям, і цю сторону охоплює тест «Мета в житті». Про те, звідки часто береться сенс, читай як відкрити свої життєві цінності.
Пройди тест безкоштовно
Миттєві результати. Без реєстрації. Надійна наукова методологія.
Почати тест →