Самоефективність: що шкала загальної самоефективності каже про твою віру в себе

Двоє студентів провалюють той самий іспит. Один вирішує, що предмет йому не під силу, і припиняє старатися. Інший вирішує, що готувався не так, і змінює план. Вони можуть мати однакові здібності. Різниться те, як кожен оцінює свої шанси на кращий результат.

Альберт Бандура (Albert Bandura) назвав цю оцінку самоефективністю. У статті 1977 року він описав її як переконання людини, що вона може виконати те, чого вимагає ситуація, і стверджував, що воно визначає, за які завдання люди беруться, скільки зусиль докладають і як довго не здаються після невдачі. Наш тест «Шкала загальної самоефективності» вимірює широку версію цього переконання.

Десять тверджень від Шварцера і Єрусалема

Для Бандури самоефективність була привʼязана до конкретних завдань: можна почуватися дуже вправною людиною на роботі й безпорадною перед податковою декларацією. У 1979 році німецькі психологи Маттіас Єрусалем (Matthias Jerusalem) і Ральф Шварцер (Ralf Schwarzer) створили шкалу для загальнішого відчуття, що з труднощами можна впоратися. Пізніше її скоротили до десяти тверджень і переклали багатьма мовами.

Наш тест використовує ці десять тверджень за англійською версією Шварцера і Єрусалема (1995) з оригінальними чотирма відповідями: «зовсім не відповідає», «майже не відповідає», «радше відповідає» і «цілком відповідає». Приклади: «Я завжди можу розвʼязати складні проблеми, якщо докладу достатньо зусиль», «Я можу зберігати спокій перед труднощами, бо покладаюся на свою здатність давати раду» і «Зазвичай я можу впоратися з усім, що трапляється на моєму шляху».

Усі десять тверджень дають один бал, і всі сформульовані в одному напрямку, тож вищий бал означає сильнішу віру в те, що ти впораєшся. У дослідженнях відповіді додають, отримуючи загальний бал від 10 до 40.

Звідки береться ця віра

Бандура назвав чотири джерела. Найсильніше: досвід власного успіху, коли щось складне вдалося подолати самостійно. Друге: спостереження за успіхом людей, схожих на тебе. Третє: підбадьорення від інших, яке найкраще діє, коли воно реалістичне. Четверте: те, як ти тлумачиш сигнали власного тіла: прискорене серцебиття перед презентацією може здаватися доказом, що ти не впораєшся, або звичайним хвилюванням.

Ці джерела пояснюють, чому самоефективність може змінюватися. Вона зростає здебільшого через справи, трохи складніші за ті, що вже вдавалися, і через доведення їх до кінця.

Самоефективність і самооцінка

Самоефективність є оцінкою того, що ти можеш зробити. Самооцінка є оцінкою власної вартості. Можна подобатися собі й сумніватися, що вдасться полагодити зламаний ноутбук, або не сумніватися, що зможеш вести проєкт, і водночас невисоко цінувати себе як людину. Шкала самооцінки Розенберга вимірює друге.

Загальна версія самоефективності витримала перевірку в різних культурах. У 2002 році Урте Шольц (Urte Scholz), Бенісіо Гутьєррес-Донья (Benicio Gutiérrez-Doña), Шоналі Суд (Shonali Sud) і Ральф Шварцер порівняли дані шкали з 25 країн і виявили, що в кожній із них вона вимірювала один загальний чинник.

Як читати свій бал

Високий бал означає, що ти очікуєш знайти вихід, коли зʼявляються проблеми. Він також може означати менше обережності, ніж потребує завдання, тож порівнюй його зі своїм реальним досвідом.

Низький бал часто зʼявляється після низки невдач або періоду, коли проблеми за тебе розвʼязували інші. Обери одну проблему, якої ти уникаєш, зроби перший крок настільки малим, щоб завершити його цього тижня, і зверни увагу на момент, коли це вдасться. Це досвід успіху в найменшій формі.

Оскільки всі десять тверджень спрямовані в один бік, загальна звичка погоджуватися з твердженнями може трохи підвищити бал. Памʼятай про це, якщо більшість твоїх відповідей була «цілком відповідає».

Якщо твої сумніви стосуються переважно довгострокових цілей, шкала завзятості (Grit) розглядає наполегливість. Учителі можуть прочитати про те, як це виглядає в класі, у дописі про педагогічну самоефективність, а допис про локус контролю розглядає споріднене переконання: чи залежить те, що з тобою відбувається, від твоїх власних дій.