Навіщо ти навчаєшся? Шкала академічної мотивації і три види причин

Спитай клас, навіщо вони навчаються, і відповіді будуть різні: предмет цікавий, іспит у травні, батьки цього чекають, гадки не мають. Більшість учнів обрали б кілька варіантів.

У 1992 році Роберт Валлеран (Robert Vallerand) з колегами опублікував шкалу академічної мотивації (Academic Motivation Scale, AMS), щоб виміряти цю суміш. Вона питає «Навіщо ти навчаєшся в коледжі?» і пропонує 28 можливих причин, розподілених на сім груп. Наш тест «Шкала академічної мотивації» зберігає три широкі групи оригіналу й використовує 12 тверджень, які ми написали самі, по чотири для кожної групи, тож це інструмент для саморефлексії, а не валідована шкала. Кожне твердження ти оцінюєш за пʼятибальною шкалою від «зовсім не погоджуюся» до «цілком погоджуюся», тоді як оригінал використовує сім пунктів.

Три види причин

AMS побудована на теорії самодетермінації Едварда Десі (Edward Deci) і Річарда Райана (Richard Ryan).

Внутрішня мотивація означає навчатися, бо саме навчання тебе винагороджує. Приклад твердження: «Я навчаюся, бо мені подобається відкривати нове».

Зовнішня мотивація означає, що причина лежить поза навчанням: оцінки, майбутня зарплата, схвалення інших або бажання не розчарувати їх. Приклади: «Я навчаюся, щоб отримувати добрі оцінки» і «Я навчаюся, щоб уникнути критики або не розчарувати інших».

Амотивація означає взагалі не бачити причини навчатися, як у твердженні «Я почуваюся розгублено й не маю мотивації навчатися».

Зовнішні причини бувають різні

Оригінальна AMS ділить зовнішню мотивацію на три види, слідом за Десі й Райаном. Зовнішня регуляція означає навчатися заради винагород або щоб уникнути покарання. Інтроєктована регуляція означає навчатися, щоб уникнути почуття провини або захистити свою гордість. Ідентифікована регуляція означає навчатися, бо бачиш цінність навчання для власної мети, наприклад карʼєри, якої хочеш. У статті 2000 року Райан і Десі обʼєднали ідентифіковану регуляцію з внутрішньою мотивацією в автономну мотивацію, тобто ту, яка відчувається як власний вибір, а не як щось навʼязане.

Наша версія зводить усе це в один бал зовнішньої мотивації. Твердження про добре оплачувану роботу і твердження про уникнення критики важать однаково, хоча перше значно ближче до самостійно обраної мети. Коли читаєш свій бал зовнішньої мотивації, подивися, з якими з цих тверджень ти погоджуєшся найбільше.

Що передбачає, чи залишиться учень у школі

У 1997 році Валлеран, Мішель Фортьє (Michelle Fortier) і Фредерік Ґе (Frédéric Guay) опитали кілька тисяч старшокласників у Квебеку і через рік перевірили, хто покинув навчання. Учні, чия мотивація була менш самодетермінованою, з більшою амотивацією і меншою внутрішньою чи ідентифікованою мотивацією, частіше залишали школу.

Тому амотивація є балом, до якого варто ставитися найсерйозніше. Низький бал внутрішньої мотивації трапляється часто, і багато студентів дають собі раду завдяки суміші зовнішніх причин. Високий бал амотивації означає, що наразі не працює жодна з причин.

Як читати свій результат

Висока внутрішня й висока зовнішня мотивація разом є поширеною і робочою комбінацією: тобі подобається предмет і ти також хочеш добру оцінку. Висока зовнішня з низькою внутрішньою може довести тебе до іспиту, але причина зникає після іспиту, тож варто знайти одну частину предмета, яка тебе цікавить, або одну власну мету, якій він служить.

Високий бал амотивації може означати, що ти навчаєшся не на тому напрямі, що матеріал став надто складним, щоб за ним встигати, або що щось інше в житті забирає твою енергію. Якщо це супроводжують тижні пригніченого настрою чи поганого сну, поговори з кимось, кому довіряєш, із психологом навчального закладу або з лікарем.

Якщо проблема в самих іспитах, спробуй тест на екзаменаційну тривожність. Про ті самі ідеї в контексті роботи читай допис внутрішня і зовнішня мотивація, а якщо ти постійно відкладаєш навчання, читай, чому ми відкладаємо справи і як це припинити.